Це був один вологий день у хащах, у листяному лісі. Чорні дерева, переважно граби, мають похмурий вигляд, є непросто змусити їх горіти з такою погодою. Я знайшов дещо соснової деревини для розпалити вогнище. Це усе, чого я потребував сьогодні.

Зробив гак. Так це є більш зручним для використання з вогнищем.

Декілька хвилин для зробити пічку та чай. 

17-18 листопад.

Є добре відчувати, що дні робляться схожими один на інший, робляться одним днем.

Стара лісова дорога з другої війни часу.

Я мав деякі справи у місті, і мав також дещо вільного часу. Я ходив у міському парку, є справді холодно сьогодні. Місто має похмурий вигляд, є схоже ніби воно вмирає. Не дивно те що деякі люди є схильними до меланхолії о цій порі року.
У лісі ніколи не відчуваєш щось подібне. Важко уявити щоби, наприклад, лисиця була би сумною через зміну сезонів. Ну так, лисиця, мабуть, думає: ох, жирні курочки полетіли на південь, що я буду робити без них. Але це є лише причиною для пошуку іншого джерела харчування.

ми потребуємо вбивати для отримувати їжу, брати пальне для отримувати тепло. так мертве є ресурсом життєдіяльності. це буде зима скоро, гаразд, ми лише потребуватимемо всього більше.

 я не сказав би, що відчуваю непорозуміння до цивілізації, - час іде, усе відбувається так як відбувається. отже гаразд. проте, що я можу сказати напевно, мені подобаються прості речі.